Астрономія 11 клас
ЕЛЕКТРОННА АДРЕСА
urij38103@gmail.com
04 -02 -2026 р.
ЮПІТЕР
Юпі́тер — п'ята від Сонця та найбільша планета Сонячної системи[6]. Відстань Юпітера від Сонця змінюється в межах від 4,95 до 5,45 а. о. (740—814 млн км), середня відстань становить 5,203 а. о. (778 млн км)[7][8]. Разом із Сатурном Юпітер класифікують як газового гіганта[9]. Орбітальний період планети становить 11,862 років, синодичний — 466,72 діб[7].
Маса Юпітера більш ніж удвічі перевищує масу усіх планет Сонячної системи разом узятих та в 318 разів більша за масу Землі[7], але цього недостатньо для перетворення на зорю, подібну Сонцю. В такому випадку його маса мала б бути в 1000 разів більшою, і навіть для перетворення на червоного карлика потрібне збільшення маси щонайменше у 80 разів[10][11]. Втім, Юпітер, через механізм Кельвіна — Гельмгольца, випромінює теплову енергію, еквівалентну 4·1017 Вт[12], що приблизно вдвічі перевищує енергію, яку ця планета отримує від Сонця[13][14].
Низка атмосферних явищ на Юпітері — як-от шторми, блискавки, полярні сяйва, вихори (циклони й антициклони), мають масштаби, що значно перевершують земні[15]. Примітним утворенням в атмосфері є Велика червона пляма — величезний шторм-антициклон, який існує вже принаймні 350 років[16] і вперше спостерігався у 1831[17].
Юпітер має 95 відомих супутників[18], найбільші з яких — Іо, Європа, Ганімед і Каллісто — було відкрито 1610 року Галілео Галілеєм. Окрім численних супутників, Юпітер має власну систему тонких і тьмяних кілець, які були відкриті лише в 1979 році[19].
Сама ж планета відома людям з давнини[20][21], про що свідчать міфології та релігійні вірування різних культур: месопотамської, вавилонської, грецької та інших. Назва Юпітера походить від імені давньоримського бога неба та грому і царя богів[22]. Сучасні дослідження Юпітера здійснюються за допомогою наземних і орбітальних телескопів, а з 1970-х років до планети було відправлено 8 міжпланетних апаратів НАСА: «Піонери», «Вояджери», «Галілео», «Юнона» та інші[23].
додому- юпітер.
26-01-2026 УРОК 18 ПЛАНЕТИ ГІГАНТИ Перша група — це земна група, до якої входять Меркурій, Венера, Земля, Марс.




Планети-гіганти — планети, набагато більші за Землю, часто дуже різні за складом і структурою. Планети-гіганти, як правило, в основному складаються з матеріалів з низькою температурою кипіння (летких речовин), а не з каміння чи інших твердих речовин, однак масивні тверді планети також можуть існувати. У Сонячній системі є чотири планети-гіганти: Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун. Було ідентифіковано багато позасонячних планет-гігантів.
Планети-гіганти іноді називають газовими гігантами, але зараз багато астрономів застосовують цей термін лише до Юпітера та Сатурна, класифікуючи Уран і Нептун, які мають інший склад, як крижані гіганти. Обидві назви можуть вводити в оману, бо всі планети-гіганти Сонячної системи складаються здебільшого з речовин, що знаходяться вище їх критичних точок, коли вже не можна розрізнити газову й рідку фази. Юпітер і Сатурн, в основному, складаються з водню та гелію, натомість як Уран і Нептун складаються з води, аміаку та метану.
ДОДОМУ- Планети гіганти
Коментарі
Дописати коментар